Антибіотикоасоційований дисбіоз у дорослих

Антибіотикоасоційований дисбіоз: етіологія, патогенез

Визначення та етіологія

Антибіотикоасоційований дисбіоз (AAД) визначається як діарея, що виникає в асоціації з прийомом антибіотиків (АБ), і є поширеним побічним явищем лікування АБ. ААД виникає приблизно у 5-35% пацієнтів або на початку лікування АБ, або протягом двох місяців після закінчення курсу лікування ними. Це значною мірою залежить від антибактеріального спектру та фармакокінетичних характеристик АБ, включаючи швидкість всмоктування при пероральному прийомі та кишково-печінкову циркуляцію при парентеральному введенні¹.

Кишкова мікробіота підтримує нормальне здоров’я кишечника та людини в цілому. Порушення мікробіому кишечника викликає дисбіоз та призводить до втрати таксономічної та функціональної різноманітності, а також до зниження пригнічення колонізації патогенами.

ААД у дорослих часто пов’язаний з різними патологічними станами, включаючи ожиріння, діабет 2 типу, запальні захворювання кишечника, тривожні розлади, аутизм, алергію та аутоімунні захворювання⁴, нейрогліальну реорганізацію гіпокампа і депресію⁵, а також хворобу Альцгеймера⁶.

Патогенез ААД

Патогенез ААД включає¹:

прямий вплив АБ на слизову оболонку кишечника;
вплив АБ на екосистему кишкової флори, що призводить до метаболічної дисфункції та надмірного росту патогенів (особливо Clostridioides difficile).

Пробіотики: визначення, механізм дії

Пробіотики — це живі мікроорганізми, які у достатній кількості є корисними для організму господаря та ефективними для запобігання діареї, спричиненої прийомом АБ.

Механізм дії

Механізми, за допомогою яких пробіотики впливають на ААД, пов’язані з наступним¹:

зміною складу та метаболізму кишкової мікробіоти;
модулювання секреції та всмоктування речовин;
покращення функції кишкового бар’єру та кишкової імунної відповіді.

Здоровий мікробіом кишечника, який відновлюється та підтримується споживанням пробіотичних продуктів, відіграє важливу роль у покращенні здоров’я, інфекційному контролі та лікуванні захворювань^8,9. Збалансована мікробіота кишечника запобігає появі умовно-патогенних та патогенних штамів, забезпечуючи захист від дисбіозу, тим самим запобігаючи ряду проблем зі здоров’ям^10,11.

Було підтверджено, що S. boulardii є ефективними у зниженні ризику розвитку діареї, пов’язаної з прийомом антибіотиків, як у дітей, так і у дорослих (загальний показник: з 18,7% до 8,5%; дорослі: 3 17,4% до 8,2%).

Добова доза S. boulardii коливалася від 50 до 1000 мг. Між S. boulardii та антибіотиками немає взаємодії, тому це корисно для пацієнтів¹³.

Інфекція Clostridium difficile

Clostridium difficile (грампозитивний, спороутворюючий анаероб) є основною причиною діареї, пов’язаної з прийомом антибіотиків, у лікарняних умовах.

Одним із механізмів, що призводять до CD-інфекції під час антимікробної терапії, є обмеження мікробної трансформації первинних жовчних кислот у вторинні жовчні кислоти. Різноманітні дослідження in vitro та дослідження на тваринній моделі CD-інфекції, індукованої АБ, показують, що первинні жовчні кислоти, отримані з холату (особливо таурохолату), сприяють колонізації/росту C. difficile, тоді як вторинні жовчні кислоти зменшують колонізацію/ріст спор¹⁵.

Цікаво, що Kelly et al. повідомили, що S. boulardii CNCM I-745 запобігає порушенням метаболізму жовчних кислот під час антимікробної терапії (амоксицилін плюс клавуланат) у здорових добровольців, тобто послаблює зменшення вторинного пулу жовчних кислот¹⁶. Результати, отримані авторами, свідчать про потенційний механізм захисту S. boulardii CNCM I-745 від CD-інфекції. Окрім цього, існують механізми, які можуть призвести до полегшення симптомів CD-інфекції. Тут слід згадати розщеплення токсину А C. difficile протеазою 54 кДа, яку виділяє S. boulardii CNCM I-745¹⁷.

Крім того, S. boulardii CNCM I-745 запобігає запаленню сліпої кишки, пов’язаного з C. difficile у хом’яків, тобто зменшує пошкодження тканин сліпої кишки, фосфорилювання NF-κB та експресію білка TNF-α.