Антибіотикорезистентність та її наслідки
Антибіотикорезистентність є актуальною проблемою сьогодення, оскільки її поширеність зростає. Мікробіом кишечника є великим резервуаром генів антимікробної резистентності (ГАР). Використання та неправильне використання антимікробних препаратів може виділити мультирезистентні бактерії та змінити сукпність ГАР у кишечнику.
Дослідження впливу антибіотикотерапії та S. boulardii на кишковий резистом
Застосовуючи метагеноміку дробовика, порівнювався склад фекального резистому в осіб, які отримували потрійну терапію (амоксицилін, тинідазол, омепразол) проти Helicobacter pylori плюс Saccharomyces boulardii CNCM-I 745 (Sb) і потрійну антибіотерапію без S. boulardii (контроль) до, після та через місяць після лікування. Зразки ДНК секвенували на платформі Illumina NovaSeq 6000.
В результаті було ідентифіковано 641 унікальний ГАР у всіх зразках калу, що забезпечує стійкість до 18 класів антибіотиків із щонайменше 5 механізмами дії. Диференційний аналіз кількості дозволив ідентифікувати ГАР, що значно відрізняються між групами лікування. Відразу після лікування спостерігалося зниження кількості різних ГАР в групі зі S. boulardii порівняно з контрольною групою.
Важливість використання пробіотиків у боротьбі з антибіотикорезистентністю
Це дослідження продемонструвало, що додавання S. boulardii CNCM-I 745 до традиційної антибіотикотерапії, що застосовується для ерадикаційної терапії H. рylori, позитивно модифікує кишковий резистом шляхом зменшення кількості різних ГАР.
Результати цього дослідження свідчать на користь використання лікарських засобів або функціональних харчових продуктів, включно з пробіотиками, як способів боротьби з антибіотикорезистентністю.
