Дослідження SABINA: чи всі пробіотики однакові?

Гострий дитячий гастроентерит (ГДГЕ) є основною причиною захворюваності та смертності дітей віком до 5 років, особливо в країнах, що розвиваються, і має значний вплив на фізичне та емоційне благополуччя дитини та її батьків ^1–3.

Вибір відповідного пробіотика для лікування ГДГЕ може бути складним завданням і залежить від кількох факторів, зокрема здатності штаму відновлювати порушення мікробіому ^4–6, наявність якісного пробіотичного продукту ⁷, та домовленість щодо того, які пробіотичні штами мають достатні докази ефективності та безпеки ⁸.

Дослідження SABINA ⁹ являло собою рандомізоване дослідження, в якому брали участь діти (віком від 6 місяців до 5 років) з гострою діареєю легкого та середнього ступеня тяжкості з 8 медичних центрів в Аргентині. Вони були рандомізовані в 1 із 2 груп на 5-денний курс лікування: S. boulardii CNCM I-745 (SB) або пробіотична суміш із 4-х штамів B. clausii O/C, SIN, N/R, T (BC).

Результати збиралися в щоденники, які заповнювали батьки, і перевірялися дослідниками під час щоденних телефонних інтерв’ю протягом перших 5 днів. Для виявлення рецидивів діареї або віддалених побічних реакцій було проведено 7-денний період спостереження без лікування. Зразок калу був зібраний під час включення у дослідження для ідентифікації збудника.

Загалом 317 дітей були включені у дослідження, але 5 з них були виключені з нього. Закінчили дослідження 312 дітей, з них 155 ˗ у групі SB та 157 ˗ у групі BC. Учасники обидвох груп не відрізнялися між собою за основними характеристиками.

Основним результатом оцінки ефективності була тривалість діареї, визначена як час від моменту включення у дослідження до останнього рідкого стільця, після чого наступав перший 24-годинний період із покращенням консистенції випорожнень.

Обидва пробіотики показали покращення вторинних результатів (частота і тяжкість діареї, час до першого сформованого випорожнення і рецидиви діареї) та добре переносилися дітьми.