В кінці травня в живописному Львові відбулася науково-практична конференція “Коморбідні стани в практиці лікаря-інтерніста. Сучасні проблеми панкреатології”. Участь у заході взяли провідні фахівці та практикуючі лікарі з різних регіонів нашої країни. Широкий спектр тем наукових доповідей залишив враження на кожному учаснику цієї конференції.
Звернули увагу на доповідь професора кафедри терапії № 1 та медичної діагностики факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктора медичних наук Ольги Олександрівни Бондаренко на тему: «Мультифокус пробіотичної терапїї в практиці лікаря-інтерніста. Глобальні практичні рекомендації Всесвітньої гастроентерологічної організації «Пробіотики та пребіотики» (2017)».
Мікроби на Землі та їх роль в організмі людини
Професор О. О. Бондаренко, у своєму вступі, наголосила на важливості мікробів в еволюції Землі, зазначивши, що вони існують на планеті вже понад 4,5 мільярда років. Цікавим фактом є те, що приблизно 1,5 мільярда років тому відбувся перехід від маленьких прокаріотичних клітин до більших еукаріотичних клітин, які подібні до клітин вищих організмів. Всередині та на поверхні людського організму також існує значна кількість бактерій. Науково доведено, що в організмі людини присутні понад 500 видів мікроорганізмів, які у загальній масі важать від 3 до 5 кілограмів. Кількість цих мікробних клітин становить близько 1014-1015, а більшість з них (майже 60%) знаходиться в шлунково-кишковому тракті, зокрема в кишках.
Роль кишкової мікробіоти в організмі та пробіотики як засіб підтримки здоров'я
Кишкова мікробіота виконує широкий спектр функцій в організмі. Одна з найбільш відомих функцій – це її захисна роль. Ця функція здійснюється завдяки мікроорганізмам, які населяють стінки кишечника, і які забезпечують його захист від колонізації патогенними та умовно патогенними мікроорганізмами. Додатково, кишкова мікрофлора підтримує здоров’я шляхом полегшення гідролізу клітковини, білків, жирів, крохмалю та інших речовин, сприяючи також синтезу важливих речовин, таких як вітаміни групи В, вітамін С, амінокислоти та інші.
Дослідження показують, що кишкова мікробіота грає важливу роль у підтримці імунітету шляхом стимулювання синтезу імуноглобулінів та сприяння розвитку імунокомпетентних органів. Крім того, вона впливає на обмін речовин в організмі, покращуючи травлення, засвоєння поживних речовин та навіть інтелектуальні здібності. Також доведено, що кишкова мікробіота сприяє виведенню токсинів та алергенів, а також підвищує активність імунної системи, що в свою чергу сприяє покращенню якості та тривалості життя.
Але існують випадки, коли склад та кількість кишкової мікрофлори порушуються під впливом різних факторів, що може спричинити розвиток дисбіозу. Цей синдром пов’язаний зі змінами у якісному та кількісному складі мікроорганізмів кишечника, що може призвести до метаболічних та імунологічних порушень та сприяти виникненню шлунково-кишкових розладів. Важливо відзначити, що в перший час зміни мікробіоти можуть проявлятися без специфічних симптомів, і лише з часом
Застосування пробіотиків для підтримки здоров'я
Сучасні дослідження підтверджують, що використання пробіотиків має великий потенціал у попередженні розвитку колоректального раку. Ці корисні мікроорганізми також використовуються для лікування та профілактики діареї, а також для ерадикації бактерії Helicobacter pylori. Пробіотики грають ключову роль у запобіганні та лікуванні печінкової енцефалопатії, підсилюючи імунну відповідь організму. Вони також виявили свою ефективність в покращенні стану хворих на запальні захворювання кишечнику, синдром подразненого кишечника, некротичний ентероколіт та неалкогольну жирову хворобу печінки.
Вибір пробіотиків та їх використання в медичній практиці
В сучасній медичній практиці пробіотики представляють велику категорію продуктів, що включають лікарські засоби, біологічно активні добавки та харчові продукти. В Україні зареєстровано понад 100 різних препаратів і продуктів, які містять різноманітні пробіотичні мікроорганізми. Вибір безпечного і ефективного пробіотика серед цього розмаїття може бути складним завданням. Однак, для вибору правильного препарату слід керуватися даними доказової медицини, які вказують на його ефективність і безпеку.
Міжнародні настанови, такі як настанови Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології (ESPGHAN) і Всесвітньої гастроентерологічної організації (WGO), надають рекомендації щодо використання пробіотиків. Ці настанови вказують на конкретні штами пробіотиків, такі як Saccharomyces boulardii та Lactobacillus GG, які можна використовувати для профілактики антибіотик-асоційованої діареї та інших станів.
Пробіотична терапія має великий потенціал у медичній практиці, і зареєстрований в Україні препарат Ентерол, що містить штам S. boulardii І‑745, визнаний світовими експертами як ефективний та безпечний для різних груп пацієнтів. Цей пробіотик застосовується для профілактики та лікування різних розладів, включаючи коліки, діарею, асоційовану з антибіотиками, дисбіоз та інші.
